- обхідник
- [оубх’і/дниек]
-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обхідник
Смотреть что такое "обхідник" в других словарях:
обхідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
обхідник — а, ч. Працівник, що здійснює обхід з метою огляду, перевірки. Монтер обхідник … Український тлумачний словник
обхідний — а/, е/. 1) Яким обходять, об їжджають що небудь; кружний. Обхідний шлях. 2) спец. Те саме, що обвідний. 3) військ. Стос. до обходу, оточення ворога. 4) Пов язаний з обходом, відвідуванням певних людей або місць. •• Обхідни/й листо/к документ, на… … Український тлумачний словник
